Якщо ви дивитесь, якими кольоровими олівцями переважно користуються діти, ви дещо дізнаєтеся про їх характер. Адже саме характер викликає емоційне ставлення до кольорів. Тому й існує кольорова діагностика.
«Жовті» діти — найбільше прагнуть творчості. «Жовта» дитина — фантазер, жартівник, вільна у спілкуванні, розкута. Вона любить гратися сама, більше полюбляє абстрактні іграшки-кубики, камінці, залізячки, ганчірки, які оживляє силою уяви. Стане дорослою — захоплюватиметься різноманітними видами діяльності. Житиме майбутнім, а тепер вона дещо непрактична, непристосована.
«Фіолетові» діти — особливо чутливі, вразливі, збудливі. Вони більше за інших потребують підтримки, підбадьорювання...
«Червоні» діти — відкриті, активні, енергійні. Дуже важко батькам із «червоними» дітьми: жваві, непосидючі, ламають іграшки, неслухняні. Коли вони підростають, їхня висока працездатність визначається прагненням досягти успіху, отримати результат, заслужити похвалу... Серед яскравих політиків та керівників найбільше «червоно-жовтих» (при цьому «червоний» колір їм особливо подобається), серед учених переважають «жовто-червоні».
«Синьо-зелені» діти — серйозні, принципові, вольові, уважні, бояться критики на свою адресу. Невипадково «синьо-зеленими» дуже часто бувають чиновники, адміністратори... Ці кольори асоціюються з водою, кригою, гордістю, егоїзмом...
Дуже важливо «синьо-зелену» дитину вберегти від зайвої регламентації, надмірної опіки, надати їй більше свободи, підтримувати й заохочувати.
«Сині» діти — спокійні, врівноваженні, полюбляють усе робити неквапливо, обмірковуючи. Такі діти прагнуть душевної дружби, аж до самозречення. На противагу «червоним», їм приємно не отримувати, а віддавати.
«Коричневі» діти — слабке здоров'я, сімейні конфлікти, про належність до асоціальної групи людей (з порушенням життєвого ритму), участь разом із дорослими в драматичних соціальних подіях — евакуація, еміграція...
Чорний колір — загроза, замкнутий внутрішній світ дитини. Свідчить про стрес, який негативно вплинув на її життя (наприклад, смерть когось із батьків).
Сірий колір — перша ознака стомленості. Характеризує дітей несміливих, замкнутих, тихих.
Рожевий колір здебільшого притаманний дівчаткам. Його психологічний зміст: ніжність, слабкість, самотність, сентиментальність, щось приємне, миле, маленьке. Якщо такі якості властиві хлопчикові, він як особистість виявляється яскравіше.
Фіалковий колір (фіолетовий, розведений червоним) — ніжність, почуття самотності, часто пов'язані з цим музичні здібності.