КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
№ 957 від 15 вересня 2021 року
Про затвердження Порядку організації
інклюзивного навчання у закладах
загальної середньої освіти
Відповідно до частини другої статті 26 Закону України “Про повну загальну середню освіту” Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти, що додається.
2. Установити, що під час організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти висновки інклюзивно-ресурсних центрів, видані до набрання чинності цією постановою, є чинними до закінчення строку їх дії або до видачі нового висновку інклюзивно-ресурсним центром в установленому порядку.
3. Визнати такими, що втратили чинність:
- постанову Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. № 872 “Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах” (Офіційний вісник України, 2011 р., № 62, ст. 2475);
- постанову Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 р. № 588 “Про внесення змін до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах” (Офіційний вісник України, 2017 р., № 67, ст. 2004).
4. Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2022 року.
Прем’єр-міністр України Д. Шмигаль
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 15 вересня 2021 р. № 957
ПОРЯДОК
організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти
1. Цей Порядок визначає організаційні засади інклюзивного навчання учнів з особливими освітніми потребами за інституційною (очною (денною) формою здобуття освіти у закладах загальної середньої освіти (далі — заклади освіти).
Дія цього Порядку не поширюється на спеціальні класи закладів загальної середньої освіти, спеціальні школи та навчально-реабілітаційні центри.
2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:
- адаптація змісту навчального предмета (інтегрованого курсу) (далі — адаптація) — зміна методів і способів навчання, рівня складності завдань з урахуванням індивідуальних потреб учнів з особливими освітніми потребами (далі — учні) без зміни загального обсягу навчального навантаження та очікуваних результатів навчання;
- медіатека — бібліотека цифрових носіїв інформації або комп’ютерного та мультимедійного обладнання, підключеного до Інтернету, що використовується під час освітнього процесу;
- модифікація змісту навчального предмета (інтегрованого курсу)
(далі — модифікація) — зміна змісту (шляхом спрощення, виключення, об’єднання тощо) навчання з урахуванням особливих освітніх потреб учнів із зміною загального обсягу навчального навантаження та очікуваних результатів навчання; - оцінка потреби учня в наданні підтримки (далі — оцінка) — процес визначення потреби учня в наданні йому підтримки в освітньому процесі та її рівня;
- рівні підтримки — обсяг тимчасової або постійної підтримки учнів в освітньому процесі відповідно до їх особливих освітніх потреб, що надається в закладі освіти;
- ресурсна кімната — спеціально облаштована кімната (частина кімнати), що має відповідний розподіл функціональних зон, призначена для розвитку учнів з особливими освітніми потребами, гармонізації їх психоемоційного стану та психологічного розвантаження, надання (проведення) індивідуальних та/або групових психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (занять).
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про освіту”, “Про повну загальну середню освіту”.
3. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування та заклади освіти створюють для учнів умови для здобуття освіти на рівні з іншими здобувачами освіти шляхом:
- належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного, методичного забезпечення закладів освіти;
- підвезення учнів до закладів освіти і у зворотному напрямку;
- забезпечення доступності території закладів освіти, будівель, споруд та приміщень для учнів, забезпечення універсального дизайну закладів освіти. У разі коли наявні будівлі, споруди та приміщення закладів освіти неможливо повністю привести у відповідність з потребами учнів, здійснюється їх розумне пристосування, що враховує індивідуальні потреби та можливості таких учнів, зазначені в їх індивідуальній програмі розвитку;
- забезпечення необхідними допоміжними засобами для навчання, що дають змогу опанувати освітню програму, відповідно до Порядку забезпечення допоміжними засобами для навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1289 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 2, ст. 85);
- облаштування та обладнання ресурсної кімнати та медіатеки;
- залучення фахівців (із числа працівників закладу освіти та/або додатково залучених фахівців) для надання корекційно-розвиткових та психолого-педагогічних послуг (допомоги) відповідно до потреб учнів;
- забезпечення доступу учнів до Інтернету, а також за потреби до термінального та спеціального допоміжного обладнання.
4. Зарахування учнів до закладу освіти здійснюється згідно з Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим МОН.
5. Керівник закладу освіти на підставі заяви одного з батьків (інших законних представників) учня та висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, що надається інклюзивно-ресурсним центром (далі — висновок), утворює інклюзивний клас та організовує інклюзивне навчання з урахуванням рівня підтримки, рекомендованого інклюзивно-ресурсним центром.
6. За наявності в закладі освіти кількох класів із здобувачами освіти одного року навчання учні розподіляються пропорційно між такими класами з урахуванням рівнів підтримки, визначених згідно з додатком 1, а саме:
- не більше одного учня, який потребує четвертого чи п’ятого рівня підтримки;
- не більше двох учнів, які потребують третього рівня підтримки;
- не більше трьох учнів, які потребують другого рівня підтримки.
Учні, які потребують першого рівня підтримки, розподіляються між класами без урахування кількості таких осіб.
До з’єднаного класу (класу-комплекту) учні зараховуються без урахування кількості таких осіб.
За умови наявності в населеному пункті одного закладу освіти учні розподіляються між класами такого закладу освіти без урахування кількості таких осіб.
7. Для учнів, які потребують підтримки в освітньому процесі, керівник закладу освіти формує команду психолого-педагогічного супроводу (далі — команда) та забезпечує її роботу в закладі освіти.
8. Для учнів, у яких виникають труднощі під час навчання та які потребують додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі, за рішенням закладу освіти надається підтримка першого рівня.
Рішення закладу освіти про надання підтримки першого рівня приймається на основі рішення команди, яка проводила оцінку та визначила потребу у наданні підтримки першого рівня, що відображається у протоколі її засідання за формою, визначеною додатком 2, або висновку інклюзивно-ресурсного центру.
Команда проводить оцінку на основі відповідної письмової заяви одного з батьків (іншого законного представника) учня, що складається у довільній формі.
Припинення надання підтримки першого рівня здійснюється за рішенням команди та/або письмовою заявою одного з батьків (іншого законного представника) учня.
9. Для інших учнів рівень підтримки забезпечується відповідно до висновку інклюзивно-ресурсного центру.
У разі відсутності у висновку інклюзивно-ресурсного центру інформації про рівень підтримки учня рівень підтримки визначається командою за участю представника інклюзивно-ресурсного центру, що видав такий висновок, та з урахуванням складності порушень учня.
10. Для організації інклюзивного навчання учня команда протягом двох тижнів з початку навчання складає його індивідуальну програму розвитку за формою, визначеною додатком 3.
Індивідуальна програма розвитку підписується всіма членами команди, одним з батьків (іншим законним представником) учня та затверджується керівником закладу освіти.
Індивідуальна програма розвитку переглядається не рідше ніж двічі на рік та повинна враховуватися педагогічними працівниками під час освітнього процесу в інклюзивному класі.
Індивідуальна програма розвитку зберігається в особовій справі учня три роки. Батьки (інші законні представники) учня можуть отримати копію індивідуальної програми розвитку на вимогу.
У разі відрахування, переведення учня до іншого закладу освіти копія індивідуальної програми розвитку подається батьками (іншими законними представниками) учня до закладу освіти, де він продовжує здобуття освіти.
11. Учням відповідно до рівня підтримки та індивідуальної програми розвитку надаються психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги (допомога) у вигляді занять.
Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття можуть проводитися в індивідуальній чи груповій формі.
Кількість осіб під час групових занять становить від двох до восьми з урахуванням індивідуальних особливостей учнів (однорідності порушень розвитку, віку тощо).
Проведення занять в індивідуальній формі здійснюється відповідно до індивідуальної програми розвитку особи.
Керівник закладу освіти або уповноважена ним особа складає та затверджує розклад проведення (надання) психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять (послуг).
Розклад занять узгоджується з розкладом навчальних занять класу, в якому навчається учень, складається з дотриманням педагогічних вимог та вимог санітарного законодавства з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, затверджується керівником закладу освіти і не може призводити до перевантаження учнів.
12. Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття можуть проводитися у ресурсній кімнаті, медіатеці закладу освіти.
Для учнів, що потребують тимчасового психологічного розвантаження або усамітнення, в ресурсній кімнаті створюється окрема зона, яка використовується незалежно від розкладу занять.
Ресурсна кімната може використовуватися усіма учнями закладу освіти.
Учні можуть перебувати в ресурсній кімнаті та медіатеці винятково у супроводі педагогічних працівників, асистента учня або залученого фахівця, що проводить (надає) додаткові психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття (послуги).
13. Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття проводяться фахівцями (із числа працівників закладу освіти та/або додатково залученими фахівцями), з якими заклад освіти або відповідний орган управління у сфері освіти укладають цивільно-правові договори. Умови оплати праці за проведення (надання) психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг) та перелік фахівців, які можуть їх проводити (надавати) у закладах освіти, визначено Порядком та умовами надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2017 р. № 88 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 19, ст. 531).
14. Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.
Тривалість індивідуальних психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять для учнів становить від 20 до 25, а групових — від 35 до 40 хвилин.
15. Для учнів може складатися індивідуальний навчальний план.
Індивідуальний навчальний план повинен містити, зокрема, інформацію про назву закладу освіти, прізвище та власне ім’я учня; клас, в якому він навчається; цілі виконання та строк дії індивідуального навчального плану; загальний обсяг навчального навантаження та кількість годин на тиждень для вивчення навчального предмета (інтегрованого курсу); інформацію про адаптацію чи модифікацію змісту освітніх компонентів освітньої програми, послідовність, форму і темп їх засвоєння, очікувані результати навчання.
Форма індивідуального навчального плану визначається закладом освіти.
Індивідуальний навчальний план складається командою за участю педагогічних працівників, які викладають навчальні предмети (інтегровані курси), у взаємодії з учнями та/або їх батьками (іншими законними представниками), схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується одним з батьків (іншим законним представником) учня.
16. Інклюзивне навчання учнів, у тому числі згідно з індивідуальним навчальним планом, здійснюється відповідно до освітньої програми закладу освіти з урахуванням їх особливих освітніх потреб та особистісно орієнтованого спрямування освітнього процесу, адаптації та/або модифікації окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів).
17. Організацію інклюзивного навчання учнів забезпечує асистент вчителя, посадові обов’язки якого визначаються його посадовою інструкцією, що затверджується керівником закладу освіти відповідно до вимог законодавства.
В освітньому процесі індивідуальні соціальні та соціально-побутові потреби учнів забезпечуються асистентом учня. Асистентом учня може бути один з батьків (інший законний представник), особа, уповноважена ними, або соціальний працівник, що надає послугу супроводу під час інклюзивного навчання.
Умови допуску асистента учня до освітнього процесу для виконання його функцій та вимоги до нього визначаються МОН.
18. Для дітей з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату та пересуваються на кріслах колісних або мають порушення зору, слуху, у закладі освіти можуть надаватися інші соціальні послуги із переліку базових соціальних послуг відповідно до Закону України “Про соціальні послуги” та згідно з державними стандартами надання відповідних послуг, затвердженими Мінсоцполітики, в тому числі послуги фізичного супроводу осіб та переклад жестовою мовою. Керівник закладу освіти створює умови для надання таких послуг у закладі освіти на підставі письмової заяви одного з батьків (іншого законного представника) учня не пізніше ніж за два робочих дні після подання такої заяви.
19. Тривалість здобуття освіти учнями може бути продовжена на рівнях початкової та базової середньої освіти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 р. № 585 “Про встановлення тривалості здобуття повної загальної середньої освіти особами з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти” (Офіційний вісник України, 2003 р., № 17, ст. 776; 2019 р., № 69, ст. 2404; 2020 р., № 87, ст. 2801).
20. Для учнів, які навчаються в різних інклюзивних класах одного або різних років навчання, для проведення занять, вивчення навчальних предметів, курсів, інтегрованих курсів, у тому числі вибіркових, можуть формуватися та функціонувати інклюзивні міжкласні групи.
Під час формування таких груп враховуються індивідуальні програми розвитку. Кількість учнів в інклюзивній міжкласній групі повинна бути не менше шести та не більше дванадцяти.
Учні за заявою одного з батьків (іншого законного представника) зараховуються до групи подовженого дня. Утворення та організація діяльності груп подовженого дня у державних та комунальних закладах загальної середньої освіти здійснюється відповідно до порядку, затвердженого МОН.
21. Оцінювання результатів навчання учнів у закладах освіти здійснюється за системою та загальними критеріями оцінювання, затвердженими МОН, та з урахуванням індивідуального навчального плану (за наявності).
Після завершення навчання учні отримують документи про освіту державного зразка відповідно до зразків документів про загальну середню освіту, затверджених МОН.
22. Заклади освіти організовують інклюзивне навчання учнів за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством.
Лист МОН України від 06.08.2018 № 1/9-485 “Організаційно-методичні засади освітнього процесу у спеціальних закладах освіти в 2018/2019 навчальному році”.
Положення про інклюзивно-ресурсний центр
Постанова Кабміну № 545 “Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр
Нормативна база
Інформаційні ресурси у сфері інклюзивної освіти:
- Загальна декларація прав людини (проголошена ООН 10 грудня 1948 року):
www.minjust.gov.ua/udhra/udhr.html
- Конвенція ООН про права дитини (прийнята 20 листопада 1989 року, ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року)
www.chl.kiev.ua/UKR/konv_u.htm
- Декларація про права інвалідів (проголошена ООН 9 грудня 1975 року)
www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_117
- Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів (прийняті резолюцією 48/96 Генеральної Асамблеї від 20 грудня 1993 року)
www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_306
- Саламанська декларація про принципи, політику та практичну діяльність у сфері освіти осіб із особливими потребами (7-10 июня 1994 р.)
www.notabene.ru/down_syndrome/Rus/declarat.html
- Закон “Про освіту” (прийнятий 23 травня 1991 року N 1060-XII)
www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1060-12
- Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (21 березня 1991 року N 875-XII)
www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=875-12
- Закон України “Про охорону дитинства” (прийнятий 26 квітня 2001 року N 2402-III )
www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2402-14
- Закон України “Про реабілітацію інвалідів в Україні” (прийнятий 6 жовтня 2005 року N 2961-IV)
www.zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2961-15
- Концепція державного стандарту спеціальної освіти дітей з особливими потребами (схвалена рішенням колегії Міністерства освіти і науки та Президії Академії педагогічних наук України 23.06.99)
- Концепція Державної програми розвитку освіти на 2006-2010 роки (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №396-р)
www.uazakon.com/document/fpart15/idx15806.htm
- Державна типова програма реабілітації інвалідів (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006р. №1686)
www.gdo.kiev.ua/files/db.php?st=3311&god=2006
- Постанова Кабінету Міністрів України “Про схвалення Концепції ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів” (від 12 жовтня 2000 р. N 1545)
- Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку”(прийнята 5 липня 2004 р. N 848)
www.uazakon.com/document/fpart68/idx68267.htm
- Указ Президента України “Про додаткові заходи щодо посилення соціального захисту інвалідів та проведення в Україні у 2003 році Року людей з інвалідністю” (02.12.2002 № 1112/2002)
www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1112%2F2002
- Указ Президента України «Про першочергові заходи щодо створення сприятливих умов життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями» (від 01.06.2005 р. № 900/2005)
www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=900%2F2005
- Указ Президента України “Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні” (від 4 липня 2005 року N 1013/2005)
www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1013%2F2005
- Указ Президента України “Про додаткові невідкладні заходи щодо створення сприятливих умов для життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями” (від 18 грудня 2007 року N 1228/2007)
www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1228%2F2007
- www.education-inclusive.com/uk/index.php - канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні»
- офіційний сайт проекту «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні»
- http://www.canada-ukraine.org/ — Електронний Канадсько-український журнал спеціальної педагогіки, розміщений на сайті Канадсько-української дослідної групи (CURT)
- http://www.isp-2006.narod.ru/ — Сайт інституту спеціальної педагогіки АПН України
- http://www.ikpp.npu.edu.ua/ — Сайт інституту корекційної педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова
- http://www.naiu.org.ua/ - Національна Асамблея інвалідів України, Всеукраїнське громадське соціально-політичне об’єднання
- http://www.everychild.org.ua/ — сайт представництва міжнародної неурядової організації “Кожній Дитині” в Україні
- http://www.info.rehab.org.ua/ – "Реабiлiтацiйний простiр" Iнтернет-портал Наукового товариства iнвалiдiв "Iнститут Соцiальної полiтики" (http://www.rehab.org.ua/)
- Звіт з прав дітей з особливими потребами на проживання у місцевій громаді. www.osmhi.org/index.php?page=202&news=363&pages
- Звіт розроблений Європейською коаліцією з проживання у громаді і був представлений під час конференції, що проводилась у Європейський день осіб з особливими потребами.
- www.osmhi.org/index.php?page=202&news=362&pages
Люди з вадами розвитку: жити так, як живуть інші.
- Адаптована конвенція ООН щодо осіб з особливими потребами. Нью-Йорк, 13 грудня 2006р. www.osmhi.org/index.php?page=200&news=401&pages
- Звіт щодо умов та перспектив розвитку інституцій для дітей у Болгарії і прогрес, здійснений щодо виконання державних зобов’язань відповідно Конвенції ООН про права дітей (2003р.) www.osmhi.org/index.php?page=202&news=493&pages=1
- Партнери заради кращої політики: посібник із включення (доступний на десяти мовах)
www.osmhi.org/index.php?page=202&news=335&pages
- Закон антидискримінації: порівняльне дослідження
www.osmhi.org/index.php?page=202&news=505&pages
- Матеріали сайту Всеукраїнського фонду «Крок за кроком» http://ussf.kiev.ua/index.php?go=Inklus&id=4
Нормативно – законодавча база
у роботі вчителів-логопедів та вчителів – дефектологів:
Конституція України Розділ І, ст..№3, розділ ІІ, ст..№21,23,27,49.
Конвенція ООН про права дитини (прийнята 20 лист. 1998).
Закони України « Про освіту», « Про дошкільну освіту», « Про охорону дитинства».
Закон України "Про освіту осіб з обмеженими можливостями здоров'я (спеціальну освіту)"( від 05.10.2004р. №6218) (проект)
Базовий компонент дошкільної освіти в Україні.
Базова програма розвитку дитини дошкільного віку « Я у Cвіті».
Положення про дошкільний навчальний заклад, затв. Постановою кабінету міністрів України від 12.03.2003.
Міжвідомча інструкція про організацію роботи та комплектування дошкільних виховних закладів компенсуючого типу (наказ № 250І 149 від 12.08.94).
Інструкція про ділову документацію в дошкільних закладах (наказ Міносвіти України № 32 від 30.01.98 р.).
Посадова інструкція вчителя-логопеда, вчителя - дефектолога ДНЗ та логопункта.
Концепція спеціальної освіти осіб з особливостями психофізичного розвитку в найближчі роки та на перспективу. (1996р.);
Концепція Державного стандарту освіти учнів з порушенням мовленнєвого розвитку (2000р.) (автор: В.Тарасун); -
Концепція стандарту спеціальної освіти дітей дошкільного віку з порушеннями мовленнєвого розвитку (2002р.) (автор: Є. Соботович)
Наказ Міністерства освіти України від 13.05.1993 № 135 «Положення про логопедичні пункти системи освіти»
Основні міжнародні документи в галузі інклюзивної освіти
В основі інклюзії лежить право людини на освіту, проголошене у Всесвітній декларації прав людини у 1948 році, де зазначається:
«Кожен має право на освіту…освіта має бути спрямована на розвиток людської особистості та посилення поваги до прав людини та основних свобод…».
Однаково важливими є положення «Конвенції про права дитини» (ООН, 1989), такі як право дитини не зазнавати дискримінації, зазначене у статті 2 та статті 23. Зокрема, у статті 23 йдеться, що дитина з особливими освітніми потребами повинна мати:
«доступ до освіти, виховання, медичного обслуговування, реабілітаційних послуг, професійної підготовки, максимально можливої соціальної інтеграції та індивідуального розвитку, включаючи його чи її культурний та духовний розвиток».
Стаття 29 «Цілі освіти» зазначає, що освіта дитини має бути спрямована на розвиток особи, талантів, розумових і фізичних здібностей дитини в найповнішому обсязі, освіта повинна сприяти розвитку потенціалу дитини в усіх сферах.
Логічним наслідком цих документів є те, що всі діти мають право на освіту, яка не дискримінує їх у жодних сферах, таких як етнічні, релігійні, статеві, мовні відмінності, економічне становище, особливі потреби.
Підхід до освіти на основі прав ґрунтується на трьох принципах:
1. Доступна та обов’язкова освіти
2. Рівність, інклюзія та відсутність дискримінації
3. Право на якісну освіту
Рух назустріч інклюзії включає в себе ряд змін на рівні цілого суспільства та малої громади, які супроводжуються розробкою правових норм на міжнародному рівні.
Вперше інклюзія була підтримана Всесвітньою декларацією прав людини у 1948 р. і знаходить відображення у всіх міжнародних документах у сфері освіти.
Всесвітня Декларація прав людини, 1948
Гарантує право на безкоштовну і обов’язкову освіту для всіх дітей.
Декларація прав дитини, 1959 р.
Дитина, яка є неповноцінною у фізичному, психічному або соціальному відношенні, повинна забезпечуватися спеціальним режимом, освітою і піклуванням, необхідним зважаючи на її особливий стан.
Дитина має бути захищена від практики, яка може заохочувати расову, релігійну або будь-яку іншу форму дискримінації. Вона повинна виховуватися в дусі взаєморозуміння, терпимості, дружби між народами, миру й загального братерства, а також у повному усвідомленні, що її енергія та здібності мають бути присвячені служінню на користь інших людей.
Конвенція ООН «Про права дитини», 1989 р.
ратифікована Україною у 1991 р.
Стаття 23
Держави-учасниці визнають, що неповносправна в розумовому або фізичному відношенні дитина має вести повноцінне й достойне життя в умовах, які забезпечують її гідність, сприяють почуттю впевненості в собі й полегшують її активну участь у житті суспільства.
Всесвітня декларація «Освіта для всіх», 1990 р.
Освіта для всіх означає гарантію всім дітям їхнього права на доступ до якісної базової освіти.
Стандартні правила ООН щодо зрівняння можливостей інвалідів», 1993 р.
У цих Правилах міститься заклик до всіх держав зробити освіту осіб із фізичними та розумовими вадами невід’ємною частиною системи освіти.
Саламанська Декларація, 1994 р.
Містить заклик до урядів всіх країн затвердити на законодавчому рівні принцип інклюзивної освіти та приймати до загальноосвітніх шкіл усіх дітей, якщо не має виняткових випадків, які унеможливлюють це.
Програма дій щодо освіти осіб з особливими освітніми потребами, 1994р.
Мета програми полягає в тому, щоб слугувати основою для вироблення політики й спрямовувати діяльність урядів, міжнародних організацій, національних установ з надання допомоги у реалізації положень Саламанської декларації.
Кожна особа з проблемами розвитку має право виявити власні побажання щодо своєї освіти в тій мірі, в якій це може бути точно встановлено. Батьки користуються невід’ємним правом на те, щоб з ними консультувалися стосовно форм освіти, які б найкращим чином відповідали потребам, обставинам життя чи сподіванням їхніх дітей.
Дакарська Декларація, 2000 р.
Цілі освіти тисячоліття – переконання, що всі діти матимуть доступ до обов’язкової освіти до 2015р., - ставить в центр уваги осіб з певними обмеженнями та дівчат.
Конвенція ООН щодо осіб з особливими потребами (ще розробляється) 2005р.
Відстоює права людей з особливими потребами на освіту без будь-якої дискримінації.
Міжнародні організації, що формують політику в галузі інклюзивної освіти
Важливим рушієм поширення інклюзії є міжнародні організації, які проводять дослідження, розробляють рекомендації для урядів різних країн, сприяють розвиткові інклюзивної політики. Такими організаціями, насамперед, є:
Організація Об`єднаних Націй (ООН)
Ряд керівних документів ООН спрямовано на розгортання та підтримку інклюзивної освіти. Основні заклики ООН :
· зауважують, що для того, аби втілювати інклюзивну освіту, держави мають застосовувати гнучкі навчальні програми, які можна адаптувати до різних потреб дітей;
· зосереджують увагу на тому, що необхідно впроваджувати безперервне навчання вчителів та надавати їм всебічну підтримку;
· відзначають, що місцеві громади мають формувати ресурси для забезпечення такої освіти.
ЮНЕСКО
Зусиллями ЮНЕСКО було організовано кілька Всесвітніх конференцій з питань освіти для людей з особливими освітніми потребами.
Серед найвизначніших – конференція в місті Саламанка (Іспанія), у якій взяли участь 92 уряди та 25 міжнародних організацій (1994 р.). Саламанська декларація містить Заклик до урядів усіх країн затвердити на законодавчому рівні інклюзивну модель освіти та приймати до загальноосвітніх шкіл усіх дітей, якщо немає виняткових випадків, які унеможливлюють це.
Таким чином, було запропоновано, щоб інклюзія стала загальною формою освіти, а спецшколи або спецкласи існували для виняткових ситуацій.
Положення Декларації спонукають уряди до розвитку інклюзивної освіти, а саме: до докладання більших зусиль для розвитку дошкільних стратегій та професійної освіти, забезпечення організації та реалізації програм підготовки педагогів і підвищення їхньої кваліфікації з огляду на принципи інклюзивної освіти. Остання конференція відбулася в Дакарі у 2000 р.
Організація Економічної Співпраці та Розвитку (OECD) тісно співпрацює з ЮНЕСКО і EUROSTAT і є найбільшим статистичним центром Європейського Союзу.
Одним з її операційних підрозділів є Центр освітніх досліджень та інновацій, який ініціює дослідження та втілення проектів, що мають на меті впровадження реформ. Низка досліджень, які проводила ОЕСD у різних країнах, забезпечила такі основні висновки:
а) концепція соціальної справедливості, яка ґрунтується на правах людини, зазначає всюди, де це можливо: діти з особливими потребами мають навчатися у загальноосвітніх, а не в окремих навчальних закладах;
б) різноманітні національні підходи до залучення дітей з особливими потребами до загальноосвітніх закладів забезпечують цінний досвід для ширших дебатів про освітню різноманітність й справедливість.
Виходячи із зазначеної концепції соціальної рівності та справедливості, учні з особливими освітніми потребами мають досягти таких самих навчальних результатів, як і їхні однолітки.
Це є певним викликом, який веде до питання різних рівнів або варіантів результатів навчання для учнів з особливими потребами. Підхід, що базується на правах людини, має забезпечувати прогрес і, відповідно, оцінювання індивідуального прогресу упродовж засвоєння навчальної програми.
Про організацію освітнього процесу осіб з особливими освітніми потребами в закладах загальної середньої освіти у 2025/2026 навчальному році Шановні колеги! Міністерство освіти і науки України надсилає рекомендації щодо особливостей організації освітнього процесу осіб з особливими освітніми потребами в закладах загальної середньої освіти у 2025/2026 навчальному році для практичного використання в роботі. Просимо довести зазначені рекомендації до відома місцевих органів управління у сфері освіти, керівників, педагогічних працівників закладів освіти, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти дітьми з особливими освітніми потребами, інклюзивно-ресурсних центрів. Додаток: на 18 арк. Заступник Міністра Надія КУЗЬМИЧОВА Корецька Неля, 481 32 39 Новосад Валентина, 481 47 64 Додаток до листа Міністерства освіти і науки України ________________№______________ Рекомендації щодо особливостей організації освітнього процесу осіб з особливими освітніми потребами в закладах загальної середньої освіти у 2025/2026 навчальному році В умовах повномасштабної агресії російської федерації проти України та введення воєнного стану 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (із змінами), проведення активних бойових дій, пов’язаних із значними руйнуваннями закладів освіти та інших інфраструктурних об’єктів, у 2025/2026 навчальному році пріоритетним напрямом діяльності закладів освіти, в яких здобувають повну загальну середню освіту учні/учениці з особливими освітніми потребами, в тому числі спеціальних, є забезпечення безпечного освітнього середовища. У листі Міністерства освіти і науки України від 29.05.2025 № 1/11233-25 «Про підготовку закладів освіти до нового навчального року та проходження осінньо-зимового періоду 2025/2026 року» надано рекомендації щодо організації безпечного перебування учасників освітнього процесу у закладах освіти. З метою забезпечення єдиних підходів до реалізації державної політики у сфері загальної середньої освіти, належної організації освітнього процесу, створення умов для підвищення якості освіти та результативності навчання Міністерством освіти і науки України підготовлено інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів / інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2025/2026 навчальному році «Освітній навігатор на 2025/2026 навчальний рік» (лист МОН від 13.08.2025 № 1/16828- 25). Державною науковою установою «Інститут модернізації змісту освіти» розроблено методичні рекомендації «Пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти України в 2025/2026 навчальному році», у яких надано матеріали про діяльність психологічної служби у системі освіти України, стан забезпечення закладів освіти практичними психологами і соціальними педагогами та рекомендації щодо пріоритетних напрямів психологічного супроводу та соціально-педагогічного патронажу учасників освітнього процесу. В умовах сьогодення особливого значення набуває формування у закладах освіти психологічно сприятливого середовища, забезпечення своєчасної підтримки усіх учасників освітнього процесу, зокрема учнів з особливими освітніми потребами, які мають особливості когнітивних функцій, психоемоційних процесів, сенсорного і моторного розвитку. 2 З метою недопущення ускладнення та погіршення їхнього психологічного стану педагогам необхідно звертати увагу на попередження вторинної психологічної травми шляхом організації комфортного, інклюзивного та розвиваючого освітнього середовища, забезпечення заходів, спрямованих на попередження психологічного травмування. Зміст освітньої діяльності у спеціальних закладах загальної середньої освіти / спеціальних класах Зміст освітньої діяльності у спеціальних закладах загальної середньої освіти / спеціальних класах у 2025/2026 навчальному році спрямовано на реалізацію Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87; Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898, зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2022 № 972; Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392, з урахуванням досягнень упровадження концептуальних засад реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» та подолання викликів, зумовлених особливостями освітнього процесу в умовах воєнного стану, зокрема подолання освітніх втрат. Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним державними стандартами результатів навчання є освітня програма закладу загальної середньої освіти. Нагадуємо, що відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту» заклад освіти розробляє та використовує в освітній діяльності одну освітню програму на кожному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти або наскрізну освітню програму, розроблену для декількох рівнів освіти. Освітні програми можуть бути розроблені на основі відповідної типової освітньої програми або освітніх програм, розроблених суб’єктами освітньої діяльності, науковими установами, фізичними чи юридичними особами і затверджених центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти відповідно до вимог цього Закону. У 2025/2026 навчальному році учні 1 - 4-х класів спеціальних закладів загальної середньої освіти (крім учнів з порушеннями інтелектуального розвитку), у випадку обрання закладом освіти для створення освітньої програми закладу типових програм, затверджених МОН, навчаються за типовими освітніми програмами, затвердженими наказом МОН від 26.07.2018 № 814 «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами» (зі змінами, внесеними наказом МОН від 16.08.2019 № 917). 3 Учні з порушеннями інтелектуального розвитку спеціальних закладів загальної середньої освіти, які обрали для створення освітньої програми закладу типові освітні програми, затверджені МОН, навчаються за типовими освітніми програмами, затвердженими наказом МОН від 19.09.2022 № 836 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 та 3-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для осіб із порушеннями інтелектуального розвитку та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства освіти і науки України»: учні 1-2-х класів – Типова освітня програма для 1-2 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для осіб із порушеннями інтелектуального розвитку (розроблена під керівництвом Чеботарьової О. В.); учні 3-4-х класів – Типова освітня програма для 3-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для осіб із порушеннями інтелектуального розвитку (розроблена під керівництвом Чеботарьової О. В.). Учні 5-10 (11) класів спеціальних закладів загальної середньої освіти у випадку обрання закладом освіти для створення освітньої програми закладу типових програм, затверджених МОН, навчаються за типовою освітньою програмою, затвердженою наказом МОН від 07.12.2021 № 1317 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-10 (11) класів спеціальних закладів середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами» (зі змінами, внесеними наказами МОН від 29.08.2022 № 769, від 12.10.2022 № 898). Зазначена типова освітня програма вводиться в дію поетапно, зокрема, у 2025/2026 навчальному році застосовується для організації освітнього процесу 5-х, 6-х, 7-х та 8-х класів спеціальних закладів загальної середньої освіти. Відповідно наказ Міністерства освіти і науки України від 12 червня 2018 року № 627 «Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти II ступеня для дітей з особливими освітніми потребами» (зі змінами) втрачає чинність у 2025/2026 навчальному році в частині застосування для 5-х, 6-х, 7-х та 8-х класів спеціальних закладів загальної середньої освіти. Учні 9-10-х класів спеціальних закладів загальної середньої освіти у випадку обрання закладом освіти для створення освітньої програм закладу освіти типових програм, затверджених МОН, продовжують навчатися за типовою освітньою програмою, затвердженою наказом МОН від 12.06.2018 № 627 «Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня для дітей з особливими освітніми потребами» (зі змінами, внесеними наказами МОН від 26.07.2018 № 815, від 10.06.2019 № 808). Учні 11-х та 12-х класів спеціальних закладів загальної середньої освіти, які мають порушення зору (сліпі, зі зниженим зором), слуху (глухі, зі зниженим слухом), опорно-рухового апарату, у випадку обрання закладом 4 освіти для створення освітньої програм закладу освіти типових програм, затверджених МОН, навчаються за типовою освітньою програмою, затвердженою наказом МОН від 22.07.2020 № 944 «Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти III ступеня для дітей з особливими освітніми потребами». Модельні навчальні програми визначають орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст навчального предмета (інтегрованого курсу) та види навчальної діяльності учнів, рекомендовані для використання в освітньому процесі в порядку, визначеному законодавством. Учні 5-х, 6-х, 7-х та 8-х класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами (із порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату, тяжкими порушеннями мовлення) навчаються за модельними навчальними програмами для закладів загальної середньої освіти, які адаптуються до психофізичних особливостей розвитку осіб з особливими освітніми потребами (абзац сьомий статті 9 Закону України «Про повну загальну середню освіту»). Зазначені програми розміщено на сайті Державної наукової установи «Інстиут модернізації змісту освіти» та сайті Міністерства освіти і науки України. Для учнів 5-х, 6-х, 7-х та 8-х класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей із порушеннями інтелектуального розвитку розроблені модельні навчальні програми за усіма освітніми галузями, що розміщені на сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти». В більшості випадків вони представлені у декількох варіантах для певного класу / класів по кожній освітній галузі. Обов’язковою складовою освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами є проведення корекційно-розвиткових занять. Програми з корекційно-розвиткової роботи для осіб з особливими освітніми потребами розміщено на сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти». Функціонування спеціальних класів у закладах загальної середньої освіти у 2025/2026 навчальному році здійснюється відповідно до Порядку утворення та умов функціонування спеціальних класів у закладах загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН від 22.08.2025 № 1182, зареєстрованим в Мін’юсті 18.09.2024 за № 1408/42753. Освітній процес у спеціальних класах здійснюється відповідно до освітньої програми закладу загальної середньої освіти, що містить окремі навчальні плани для спеціальних класів, які складаються на основі вищезазначених типових освітніх програм для спеціальних закладів загальної середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами або освітніх 5 програм, розроблених суб’єктами освітньої діяльності, науковими установами, фізичними чи юридичними особами. Навчальні плани для спеціальних класів для учнів з соціоадаптаційними/ соціокультурними труднощами можуть складатися на основі типових освітніх програм для спеціальних закладів загальної середньої освіти з урахуванням типу порушень. За потреби для учнів таких класів командою супроводу складається індивідуальний навчальний план, інваріантна складова якого бов'язково включає години корекційно-розвиткової роботи, яка спрямована на вирішення завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів. Окрім цього проведення корекційно-розвиткових занять для учнів спеціальних класів здійснюється відповідно до програм з корекційнорозвиткової роботи для спеціальних закладів загальної середньої освіти. Детальні рекомендації щодо утворення та функціонування спеціальних класів у 2025/2026 навчальному році надано у листі МОН від 05.05.2025 №1/9090-25. Звертаємо увагу, що нормативно-правовими актами передбачено внесення персональної інформації про дітей, які здобувають освіту в спеціальних закладах загальної середньої освіти (спеціальних класах), до системи автоматизованої роботи інклюзивно-ресурсних центрів згідно з Положенням про систему автоматизації роботи інклюзивно-ресурсних центрів,затвердженим наказом МОН від 02.11.2020 № 1353, зареєстрованим в Мін’юсті 08.01.2021 за № 24/35646. Однак, на сьогодні в системі автоматизованої роботи інклюзивноресурсних центрів (далі – АС «ІРЦ») не передбачено можливості завантажувати індивідуальні програми розвитку дітей, які здобувають освіту в спеціальних закладах загальної середньої освіти / спеціальних класах, що розроблені за формою, затвердженою керівником закладу освіти. У зв’язку з цим, Міністерство освіти і науки України звернулося до Державної наукової установи «Інститут освітньої аналітики» (лист МОН від 28.07.2025 № 6/569-25 «Про внесення змін до роботи автоматизованої системи») з проханням передбачити можливість завантажувати до АС «ІРЦ» індивідуальні програми розвитку дітей, які здобувають освіту в спеціальних закладах загальної середньої освіти / спеціальних класах. Після внесення технічних змін до АС «ІРЦ» департаменти (управління) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій (військових адміністрацій) будуть додатково повідомлені листом МОН. Організація інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти Організація інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти (далі - ЗЗСО) здійснюється відповідно до законів України «Про освіту», «Про 6 повну загальну середню освіту» та Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 р. № 957 (із змінами), з урахуванням категорії особливих освітніх потреб та рівнів підтримки, рекомендованих інклюзивно-ресурсним центром. Нагадуємо, що у період дії воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) гранична кількість учнів з особливими освітніми потребами в інклюзивних класах, визначена Порядком, не застосовується. У разі звернення батьків (інших законних представників) керівник закладу освіти зобов’язаний утворити інклюзивний клас та організувати інклюзивне навчання з урахуванням рівня підтримки, рекомендованого інклюзивно-ресурсним центром у висновку про комплексну психологопедагогічну оцінку розвитку особи. За наявності в закладі освіти кількох класів із здобувачами освіти одного року навчання учні розподіляються пропорційно між такими класами. Водночас під час комплектування інклюзивних класів важливо враховувати індивідуальні потреби учня з особливими освітніми потребами з метою досягнення цілей навчання, визначених в його індивідуальній програмі розвитку. Організація освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивних класах ЗЗСО здійснюється за програмою закладу освіти. Досягнення максимальної реалізації потенціалу дитини з особливими освітніми потребами та забезпечення прогресу її розвитку забезпечується завдяки врахуванню її особливих освітніх потреб та забезпеченню особистісно орієнтованого спрямування освітнього процесу, застосуванню адаптації та/або модифікації окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів). Звертаємо увагу, що всі діти інклюзивного класу, в тому числі діти з особливими освітніми потребами, навчаються за освітньою програмою закладу освіти, при цьому для дітей з особливими освітніми потребами передбачено доповнення освітньої програми корекційно-розвитковим складником. Тому неправомірним є навчання дитини з особливими освітніми потребами за програмою спеціального закладу освіти. Типові освітні програми для спеціальних закладів освіти можуть бути лише ресурсом для здійснення адаптації та/або модифікації освітньої програми до потреб дітей з особливими освітніми потребами. Реалізація корекційно-розвиткового складника передбачає проведення індивідуальних та групових корекційно-розвиткових занять; корекційну роботу під час вивчення всіх навчальних предметів, що полягає у застосуванні адаптацій навчального матеріалу, використанні спеціальних методів та способів роботи відповідно до потреб і можливостей дитини. 7 Система оцінювання дітей з особливими освітніми потребами інклюзивних класів має ґрунтуватися на позитивному ставленні до кожного учня та учениці, враховувати рівень особистих досягнень, а не рівень недоліків. Правильний підхід до оцінювання дає змогу вчителям отримати інформацію про стан навчальних досягнень учнів. вчасно відреагувати на проблеми в навчанні та ухвалити рішення для його поліпшення. В контексті зазначеного актуальними залишаються методичні рекомендації «Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами», розроблені Державною установою «Український інститут розвитку освіти», в яких висвітлено питання щодо особливостей оцінювання, технік та підходів, які допоможуть вчителям фокусуватися на оцінюванні в інклюзивному класі, доступі кожного учня та учениці до якісної освіти, їхньому індивідуальному прогресі, а не на ранжуванні та рейтингах. Також пропонуємо використовувати в роботі Методичні рекомендації щодо запровадження безбар’єрності освітніх послуг у закладах дошкільної освіти з урахуванням потреб людей з порушеннями мови, слуху, комунікації, руху, батьків із дітьми, людей старшого віку та інших суспільних груп, у яких описано особливості організації роботи з дітьми з особливими освітніми потребами з урахуванням порушень розвитку (лист МОН від 04.09.2024 № 6/688) розроблені в рамках реалізації Національної стратегії зі створення безбар'єрного простору в Україні за ініціативи першої леді України Олени Зеленської. Щодо введення посади асистента вихователя групи подовженого дня в закладах загальної середньої освіти Згідно з Порядком організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 р. № 957 учні за заявою одного з батьків (іншого законного представника) зараховуються до групи подовженого дня. Пунктом 7 Порядку створення груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 25.06.2018 № 677, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.07.2018 за № 865/32317, визначено, що для осіб з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах закладів загальної середньої освіти на підставі письмового звернення їх батьків, інших законних представників, утворюються інклюзивні та/або спеціальні групи подовженого дня. Особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу для дитини (дітей) з тяжкими порушеннями та дитини (дітей), яка (які) мають порушення інтелектуального розвитку, в інклюзивній групі подовженого дня забезпечує 8 асистент вихователя з урахуванням особливостей навчально-пізнавальної діяльності осіб з особливими освітніми потребами. Наказом Міністерства економіки України від 13.12.2024 № 27751 «Про затвердження Зміни № 14 до національного класифікатора ДК 003:2010» внесено зміни до Класифікатора професій та введено посади вихователя закладу загальної середньої освіти та асистента вихователя закладу загальної середньої освіти (https://me.gov.ua/view/074d6e7f-41e2-4bfc-8e77- 31d110cacc90). Типові штатні нормативи закладів загальної середньої освіти затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 № 1205, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 22.12.2010 за № 1308/18603 (далі – Типові штатні нормативи). Для унормування введення посади асистента вихователя у закладах загальної середньої освіти, у яких створені інклюзивні та спеціальні групи існує потреба внесення змін до цих Типових штатних нормативів. Неодноразові пропозиції МОН щодо внесення відопвідних змін до Типових штатних нормативів не погоджуються Міністерством фінансів України, оскільки потребують додаткових видатків з Державного бюджету України (освітньої субвенції, яка спрямовується на оплату праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти). Водночас, до внесення змін до Типових штатних нормативів, введення посади асистента вихователя можливе згідно із пунктами 2 або 3 наказу Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 № 1205 «Про затвердження Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.2010 за № 1308/18603, якими передбачено, що: керівникам закладів надається право у разі виробничої необхідності змінювати штати окремих структурних підрозділів або вводити посади (крім керівних), не передбачені штатними нормативами для даного закладу, в межах фонду оплати праці, доведеного лімітними довідками на відповідний період. Заміна посад працівників може здійснюватись лише в межах однієї категорії (педагогічного, господарсько-обслуговуючого тощо) персоналу; у разі виробничої необхідності за рахунок коштів місцевого бюджету та/або власних надходжень закладів загальної середньої освіти до штатних розписів закладів можуть бути введені додаткові посади (штатні одиниці) понад норми, визначені цими штатними нормативами, та/або інші посади, не передбачені цими штатними нормативами. Відповідно до Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2022 р. № 979), посада асистента вихователя в закладі загальної середньої освіти, зокрема й у спеціальній групі та 9 інклюзивній групі подовженого дня, належить до посад педагогічних працівників. Отже, зазначені працівники мають усі державні гарантії (виплати, надбавки, доплати тощо), встановлені законодавством і нормативними актами для педагогічних працівників. У додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2024 р. № 1415) визначено тарифні розряди, за якими здійснюється оплата праці асистента вихователя, зокрема й асистента вихователя у закладі загальної середньої освіти. Звертаємо увагу, що відмова у створенні інклюзивної та/або спеціальної групи подовженого дня є неправомірною. Враховуючи зазначене, просимо не допускати порушень прав дітей з особливими освітніми потребами на рівний доступ до освітніх послуг та дискримінації. Впорядкування питання скороченої тривалості робочого часу для асистентів вихователів спеціальних груп та інклюзивних груп подовженого дня у закладах загальної середньої освіти потребує внесення змін до законодавства України. У статті 24 Закону України «Про повну загальну середню освіту» скорочена тривалість робочого часу (норма педагогічного навантаження на одну тарифну ставку) у закладі загальної середньої освіти визначена для вчителя, вихователя та асистента вчителя. Пропозиції щодо внесення змін до частини четвертої статті 24 Закону України «Про повну загальну середню освіту» стосовно визначення скороченої тривалості робочого часу (педагогічного навантаження) для асистентів вихователів у закладі загальної середньої освіти надавалися МОН до народних депутатів Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій та були включені до плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2022 рік, проте такий законопроєкт не вносився на розгляд. До внесення відповідних змін до законодавства України тривалість робочого часу асистента вихователя у закладі загальної середньої освіти становить 40 годин на тиждень відповідно до статті 50 Кодексу законів про працю України. Оновлення нормативно-правової бази, що регулює організацію освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами З метою імплементації нового Закону України «Про дошкільну освіту», який введено в дію 01 січня 2025 року, Міністерством освіти і науки України було розроблено Положення про команду психолого-педагогічного супроводу 10 дитини з особливими освітніми потребами, яка здобуває дошкільну освіту, затверджене наказом МОН від 09.12.2024 № 1713, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 23.12.2024 за № 1982/43327. Цей наказ набирає чинності з 01 вересня 2025 року. У Положенні про команду окреслено основні принципи, завдання та підходи до формування команди психологопедагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами, а також порядок її функціонування в закладах дошкільної освіти. Відповідно Примірне положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти, затверджене наказом МОН від 08.06.2018 № 609 (далі – Примірне положення), яке діяло у попередні роки, було оновлено та згідно з наказом МОН від 29.05.2025 № 787 викладено в новій редакції. Примірне положення поширюється лише на заклади загальної середньої освіти. Звертаємо увагу, що на відміну від закладів дошкільної освіти заклад загальної середньої освіти на підставі цього Примірного положення розробляє власне положення про команду психолого-педагогічного супроводу учня з особливими освітніми потребами (далі – Команда супроводу). У новій редакції Примірного положення уточнено основні завдання Команди супроводу, зокрема, щодо проведення оцінки та визначення потреби у наданні учню підтримки першого рівня або надання рекомендацій батькам учня з особливими освiтніми потребами звернутися до інклюзивно-ресурсного центру для проведення комплексной психолого-педагогичной оцінки розвитку особи, а також чітко визначено функції Команди супроводу за умови наявності висновку ІРЦ та відсутності такого висновку. Для учня, у якого виникають труднощі під час навчання, та який не має висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи, з метою визначення потреби в постійній чи тимчасовій підтримці в освітньому процесі Команда супроводу здійснює: спостереження за учнем; вивчення психофізичного стану учня; консультації з батьками учня; оцінку потреби учня в наданні підтримки в освітньому процесі. За результатами спостереження, вивчення психофізичного стану учня та оцінки потреби в наданні підтримки Команда супроводу приймає рішення про: надання учню підтримки першого рівня відповідно до Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 р. № 957; надання рекомендацій батькам звернутися до інклюзивно-ресурсного центру з метою проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи; відсутність потреби у наданні підтримки першого рівня в закладі загальної середньої освіти. 11 На підставі рішення Команди супроводу про надання учню підтримки першого рівня, зафіксованого у протоколі, розробляється індивідуальна програма розвитку. Унормовано питання зміни рівня підтримки учня з особливими освітніми потребами Командою супроводу. Так, за потреби Команда супроводу за участі фахівця (консультанта) інклюзивно-ресурсного центру та за погодженням із батьками учня з особливими освітніми потребами може прийняти рішення про зміну рівня підтримки з урахуванням динаміки розвитку учня з особливими освітніми потребами протягом навчального року. Зміна рівня підтримки може здійснюватися виключно в межах суміжного рівня. Рішення про зміну рівня підтримки обов’язково фіксується в протоколі засідання команди супроводу, який підписується всіма членами команди супроводу та завантажується до АС «ІРЦ». Також у Примірному положенні уточнено функції членів Команди супроводу. Зокрема до функцій керівника(директора) / заступника директора з навчально-виховної роботи входить: визначення відповідальної особи за внесення інформації в АС ІРЦ та затвердження індивідуальної програми розвитку (далі – ІПР), залучення ресурсів закладу загальної середньої освіти для забезпечення першого рівня підтримки учню з особливими освiтніми потребами. Важливою функцією керівника є залучення фахівців ІРЦ, інших спеціалістів (медичних працівників, спеціалістів системи соціального захисту населення, служби у справах дітей тощо) до роботи Команди супроводу. Налагодження партнерства та регулярної комунікації адміністрації закладу загальної середньої освіти з ІРЦ, участь фахівців ІРЦ у засіданнях Команди супроводу та прийнятті рішень, зокрема про зміну рівня підтримки, врахування експертної думки фахівців ІРЦ під час розроблення, виконання, коригування індивідуальної програми розвитку учня, надання консультативної допомоги педагогічним працівникам та батькам учня з особливими освітніми потребами щодо його навчання, розвитку та виховання сприятиме підвищенню якості організації освітнього процесу для учнів з особлиими освітніми потребами, формуванню єдиної системи підтримки таких учнів під час здобуття загальної середньої освіти. Важливою функцією вчителів закладу загальної середньої освіти є спостереження за учнем під час освітнього процесу та проведення оцінки його розвитку з метою визначення потреби в наданні підтримки першого рівня та подальшого розроблення індивідуальної програми розвитку або надання інших рекомендацій. Спостереження за учнем – це перший і ключовий етап для надання підтримки першого рівня, бо саме від результатів вивчення особливостей 12 розвитку учня залежить своєчасність виявлення освітніх потреб, труднощів та надання додаткової підтримки учню. Педагоги закладу загальної середньої освіти спостерігають за учнем в різних ситуаціях: під час уроків, перерв, під час індивідуальної та групової роботи, спілкування з однолітками. В процесі спостереження вчителі зокрема фіксують темп виконання завдань, рівень розуміння, реакцію на інструкції, здатність концентруватися на завданні, стосунки з однолітками, залученість учня під час виконання групових завдань, емоційний стан (прояви тривожності, замкнутості, надмірної збудженості), труднощі, які виникають під час виконання завдань, особливості поведінки. Вчителі визначають, який характер мають виявлені під час спостереження труднощі – постійний чи ситуативний. За результатами спостереження, вивчення психофізичного стану учня та оцінки потреби в наданні підтримки Команда супроводу приймає відповідне рішення. У разі наявності особливих освітніх потреб вчителі забезпечують освітній процес учня з особливими освітніми потребами з урахуванням особливостей його розвитку та відповідно до ІПР, здійснюють адаптацію та / або модифікацію навчального матеріалу, адаптацію освітнього середовища відповідно до його потреб та можливостей. Роль практичного психолога у роботі команди супроводу є однією з ключових, особливо під час здійснення оцінки розвитку учня з метою визначення потреби в наданні підтримки першого рівня. Практичний психолог закладу загальної середньої освіти здійснює спостереження за учнем під час освітнього процесу та оцінку його розвитку, вивчення та моніторинг розвитку учня, його психологічного стану; бере участь у розробленні ІПР; здійснює психологічний супровід; надає рекомендації, консультації та методичну допомогу педагогічним працівникам закладу загальної середньої освіти щодо організації навчання; бере участь у забезпеченні комфортного освітнього середовища та сприятливого психологічного клімату; надає психологічну допомогу; забезпечує консультування та психологічну підтримку батьків учня з особливими освітніми потребами. Звертаємо увагу, що відповідно до оновленого Примірного положення та Положення про систему автоматизації роботи інклюзивно-ресурсних центрів, затвердженого наказом МОН від 02.11.2020 №1353, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 січня 2021 року за № 24/35646, заклади загальної середньої освіти формують індивідуальну програму розвитку дитини з особливими освітніми потребами в АС «ІРЦ», що дасть можливість не тільки наповнювати систему актуальною інформацією, але й відстежувати фахівцями ІРЦ та батьками динаміку розвитку дитини, результати проведеної роботи з 13 нею, налагодити взаємодію працівників закладу загальної середньої освіти та фахівців ІРЦ для ефективнішої роботи з дитиною. ІПР складається на навчальний рік, підписується всіма членами Команди супроводу, зокрема одним з батьків (інших законних представників) учня, затверджується керівником закладу загальної середньої освіти та зберігається в закладі загальної середньої освіти не менше ніж три роки. За умови перегляду ІПР, її коригування та внесення змін індивідуальна програма розвитку формується в АС ІРЦ повторно. Рішення засідання команди супроводу оформляється протоколом, який підписується всіма членами засідання та зберігається в закладі загальної середньої освіти не менше п’яти років. Наголошуємо на тому, що один із батьків (інший законний представник) учня на рівні з іншими членами команди супроводу підписує протокол засідання команди супроводу. У разі незгоди батьків (інших законних представників) з рішенням команди супроводу в протоколі робиться відповідний запис, а до протоколу можуть бути додані письмові пояснення батьків (інших законних представників) про причини незгоди. У разі відмови батьків брати участь у засіданнях команди супроводу, рекомендуємо адміністрації закладу загальної середньої освіти письмово фіксувати, які заходи та коли було вжито для забезпечення присутності батьків; вести облік телефонних дзвінків із батьками; надсилати батькам листи, повідомлення поштою або електронною поштою. За потреби засідання Команди супроводу проводяться в режимі он-лайн та/ або у змішаному очно-дистанційному форматі. Також інформуємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2025 р. № 788 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо запровадження договірної форми надання соціальної складової послуги раннього втручання. Наразі в Україні діють більше 70 команд раннього втручання в 21 регіоні України. В подальшому понад 100 громад зможуть отримати державне фінансування для забезпечення надання такої послуги. Послуга раннього втручання – це міждисциплінарна/ трансдисциплінарна сімейно-центрована комплексна послуга, що містить соціальну, медичну, освітню складові, надається у звичному середовищі, де проживає та зростає дитина (вдома, на ігрових майданчиках, в інших громадських місцях та просторах), та спрямована на раннє виявлення, мінімізацію впливу порушень розвитку у дітей на їх повсякденне функціонування, покращення їх розвитку, забезпечення супроводу, підтримку сімей та успішну соціалізацію дітей у суспільстві. Оскільки послуга раннього втручання є міждисциплінарною/ трансдисциплінарною комплексною послугою, то вищезазначеною 14 постановою внесено зміни до Положення про інклюзивно-ресурсний центр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 р. № 545. Зокрема, завдання інклюзивно-ресурсного центру доповнено наступними: - надання батькам дитини віком від народження до чотирьох років інформації про можливість отримання послуги раннього втручання у разі виявлення у неї особливих освітніх потреб; - повідомлення виконавчому органу сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, військовій адміністрації населеного пункту (у разі її утворення) про виявлення дитини віком від народження до чотирьох років, яка потребує надання послуги раннього втручання (за інформованої згоди батьків, інших законних представників дитини). Також за результатами комплексної оцінки фахівці інклюзивноресурсного центру надають рекомендації батькам дитини віком від народження до чотирьох років щодо звернення до уповноваженого органу за зареєстрованим/задекларованим місцем їх проживання (перебування) з метою отримання послуги раннього втручання у разі виявлення у дитини за результатами проведення комплексної оцінки особливих освітніх потреб. Звертаємо увагу, що на сайті Міністерства освіти і науки України в рубриці «Раннє втручання» розміщено матеріали з питань надання послуги раннього втручання, переходу із послуги раннього втручання до здобуття дошкільної освіти, інструменти раннього виявлення порушень розвитку та здоров’я у дітей тощо, зібрані за результатами проведеної спільної роботи Державної служби України у справах дітей, представників Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, громадської організації «Українська асоціація раннього втручання». Зазначені матеріали можуть стати у нагоді в подальшій професійній діяльності фахівців та бути поширеними серед батьків дітей дошкільного віку. Додатково інформуємо, що відповідно до пункту 4 Особливостей діяльності будинків дитини до їх перепрофілювання або припинення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2025 р. № 886, обласним, Київській міський держадміністраціям (військовим адміністраціям) разом з органами місцевого самоврядування рекомендовано утворити робочу комісію щодо проведення комплексної оцінки потреб кожної дитини, влаштованої до будинку дитини, до складу якої включити представників служби у справах дітей, структурних підрозділів з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій (військових адміністрацій), територіальних органів Національної соціальної сервісної служби, соціального працівника, працівника інклюзивно-ресурсного центру, лікаря-педіатра, лікаря-психіатра 15 дитячого, працівників будинку дитини, представника громадського об’єднання, благодійної або міжнародної організації (за згодою та на підставі меморандуму про співпрацю). Інформуємо, що постановою Кабінету Міністрів України внесено зміни до Положення про спеціальну школу та Положення про навчальнореабілітаційний центр, затверджених постановою Каібнету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 221 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1132), якими передбачено можливість надання спеціальними закладами загальної середньої освіти реабілітаційних послуг (реабілітаційної допомоги) особам з особливими освітніми потребами та іншим особам з порушеннями зору та/або слуху, зокрема військовослужбовцям, особам, звільненим з військової служби, ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. За рішенням засновника спеціальна школа може надавати особам, визначеним частиною другою статті 77 Закону України «Про освіту», під час отримання такими особами медичної та/або реабілітаційної допомоги в закладах охорони здоров’я такі послуги: навчання рельєфно-крапковому шрифту (шрифту Брайля) та читанню рельєфних малюнків; формування щоденних навичок самообслуговування; навчання соціально-побутовому орієнтуванню; навчання орієнтуванню в просторі та мобільності; навчання користуванню асистивними технологіями; формування навичок зчитування з губ (за умови збереженої зорової функції); супровід слухопротезованої особи з метою адаптації до слухового апарату. Для надання вищезазначених послуг вчителі-дефектологи спеціальної школи залучаються до роботи мультидисциплінарної реабілітаційної команди в закладах охорони здоров’я. Оплата за такі послуги може здійснюватися за рахунок державного та місцевого бюджету, додаткових джерел фінансування, не заборонених законодавством. Відповідні зміни внесено також до Переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, остановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 796. Використання кадрового потенціалу спеціальних закладів загальної середньої освіти сприятиме адаптації військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, до цивільного життя, зменшенню наслідків травм, забезпечить 16 психоемоційну підтримку та розвиток навичок самообслуговування й комунікації таких осіб. Також внесені зміни передбачають врегульовання питання здобуття освіти дітьми з особливими освітніми потребами, зумовленими психічними порушеннями та розладами поведінки, з урахуванням їхніх індивідуальних потреб та можливостей у спеціальних закладах загальної середньої освіти. Детальні рекомендації щодо організації навчання зазначеної категорії осіб буде надано додатково. Моніторинг стану та проблем функціонування спеціальних закладів загальної середньої освіти На сьогодні спеціальні заклади загальної середньої освіти відіграють важливу роль у реалізації конституційного права дітей з особливими освітніми потребами на доступ до якісної освіти. Їхня місія полягає не лише у наданні знань відповідно до державних стандартів, а й у створенні сприятливих умов для всебічного розвитку дітей з особливими освітніми потребами. У 2024/2025 навчальному році мережа спеціальних закладів загальної середньої освіти складалася з 279 закладів, у яких здобувало освіту 34,3 тис. учнів з особливими освітніми потребами (203 спеціальні школи, 25,3 тис. учнів та 76 навчально-реабілітаційних центрів, 9 тис. учнів). Відповідно до законодавства та з метою здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав громадян проводяться моніторингові візити Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини до спеціальних закладів загальної середньої освіти. Також у 2024/2025 навчальному році Державною службою якості освіти України спільно з МОН здійснено аналіз діяльності департаментів (управлінь) освіти і науки, обласних державних (військових) адміністрації щодо забезпечення прав та законних інтересів здобувачів освіти у підпорядкованих спеціальних ЗЗСО. Моніторингові дослідження показали наявність низки системних проблем в діяльності спеціальних закладів загальної середньої освіти, а саме: - відсутність належного контролю за діяльністю закладів з боку засновників закладів освіти або уповноважених ними органів (осіб); - недостатнє матеріально-технічне забезпечення таких закладів освіти; - відсутність належного стану архітектурної доступності інфраструктури та організації безпечних умов перебування учасників освітнього процесу (облаштування пандусами, ліфтами/підйомниками, туалетними кімнатами, пристосованими для осіб із порушеннями опорно-рухового апарату, укриттями, в тому числі доступними для маломобільних груп населення тощо); - проблеми із забезпеченням належного стану здоров’я та реабілітації здобувачів у освіти у таких закладах освіти (відсутність належного 17 моніторингу стану здоров’я та проведення лікувально-профілактичних заходів); - проблеми з організацію освітнього процесу тощо. Інформацію про результати моніторингового дослідження, здійсненого Державною службою якості освіти України, направлено до департаментів (управлінь) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрації (військових адміністрацій) лист МОН від 31.07.2025 № 1/16016- 25 для опрацювання та усунення проблемних питань функціонування спеціальних закладів загальної середньої освіти у 2025/2026 навчальному році. У зв’язку з цим рекомендуємо департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій (військових адміністрацій): - провести аналіз мережі спеціальних закладів загальної середньої освіти, контингенту учнів, педагогічних та інших працівників цих закладів; - здійснити аудит щодо наявності підстав та причин влаштування дітей на цілодобове проживання до спеціальних закладів загальної середньої освіти, їх повернення на вихідні, святкові дні, канікули до батьків (інших законних представників); - забезпечити взаємодію керівників спеціальних закладів загальної середньої освіти зі службами у справах дітей за місцем первинного обліку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, щодо приведення особових справ дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у відповідність до вимог законодавства, які направляються до закладу (Порядок ведення особової справи дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, затверджений наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 18.11.2008 № 4591); - здійснювати контроль щодо: відповідності статутних документів спеціальних закладів загальної середньої освіти Закону України «Про освіту», Закону України «Про повну загальну середню освіту», Положенню про спеціальну школу, Положенню про навчально-реабілітаційний центр, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №221, іншим законодавчим та нормативноправовим актами з питань освіти осіб з особливими освітніми потребами. Зокрема, в окремих багатопрофільних навчально-реабілітаційних центрах кількість класів для дітей із складними порушеннями менше половини, що є порушенням вимог пункту 5 Положення про навчально-реабілітаційний центр, або наявний лише один профіль тощо; облаштування архітектурної доступності будівель, приміщень, прибудинкових територій та укриттів спеціальних закладів загальної середньої освіти відповідно до державних будівельних норм: ДБН В.2.2- 3:2018 «Заклади освіти, ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд», ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту»; 18 приведення у відповідність штатних розписів спеціальних закладів загальної середньої освіти відповідно до контингента та потреб вихованців; дотримання норм законодавства щодо зарахування дітей до спеціальних ЗЗСО відповідно вимог пункту 6 Порядку зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів загальної середньої освіти, їх відрахування, переведення до іншого закладу освіти, затвердженого наказом МОН від 01.08.2018 № 831, зареєстрованим в Мін’юст 16.08.2018 за № 945/32397 (наявність повного пакету документів, зокрема: довідок за формою первинної облікової документації № 086-1/о «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду»; висновків сурдолога або лікаряотоларинголога дитячого (для дітей з порушенням мовлення), лікаряпсихіатра дитячого (для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку); висновків інклюзивно-ресурсних центрів про проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи та висновків інклюзивноресурсних про проведення повторної комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи при переході між рівнями освіти; своєчасного створення для кожного учня спеціального закладу освіти ІПР та (за потреби) індивідуального навчального плану із контролем їх виконання протягом навчального року; надання дітям психологічної допомоги та організації занять щодо статевого виховання (сексуальної освіти) для вихованців закладів із цілодобовим перебуванням дітей тощо.